ONLINE
Декларацiя
logo

П’ять міфів про аденоїди

Аденоиды у детей

5 міфів про аденоїди

Піднебінні мигдалики не є єдиним органом лімфоїдної тканини глотки. На
сторожі імунітету та захисту від вірусів і бактерій у глотці існує всього 6 мигдаликів:

Парні:
1. піднебінні (перший та другий)
2. трубні (пятий та шостий)

Непарні:
1. носоглотковий (третій)
2. язиковий( четвертий)

Німецький анатом Вільгельм Вальдейєр вперше звернув увагу на те, що мигдалики розташовані у вигляді кільця. На честь науковця воно отримало назву лімфаденоїдне глоткове кільце Вальдейєра. Розкриємо значення глоткового (третього) мигдалика та міфи, що з ним пов’язані. Отже, де ж знаходиться він у дитини?

аденоиды у детей

Носоглотковий мигдалик розташовується в ділянці заднього зводу носоглотки, а якщо точніше, то в самому горлі. На фото можна побачити, як виглядають і де знаходяться “аденоїди” у дитини. Твердження про те, що аденоїди утворюються в носі у дитини, є невірним. Розглянути їх самостійно батькам не вдасться, оскільки вони знаходяться дуже глибоко. При їх вираженій гіпертрофії батьки можуть побачити, як вони звисають по задній стінці глотки дитини, але таке трапляється вкрай рідко.

Почнемо з того, що потрібно розрізняти терміни: “аденоїди”,“аденоїдит”,”гіпертрофія носоглоткового мигдалика”. Аденоїди — це один носоглотковий мигдалик. Аденоїдит — це, власне, запалення носоглоткового мигдалика. Захворювання розвивається при вірусній або бактеріальній інфекції, що вражає носоглотку.

Основний симптом: на задній стінці глотки постійно знаходиться якась кількість слизових або слизово-гнійних виділень. Вони стікають вниз на мигдалики, постійно дратуючи їх і викликаючи кашель.

Гіпертрофія носоглоткового мигдалика – це його надмірне розростання . Гіпертрофія може спостерігатися вже на першому році життя дитини. Основними симптомами цього стану є нежить та утруднення носового дихання. Дитина дихає відкритим ротом не тільки вночі, але і вдень. Дихання супроводжується схропуванням, рясним виділенням слизу, світлої або забарвленої в зеленуватий колір. Голос може бути гугнявим ( «говорить в ніс»).

аденоиды симптомы

Міф 1: “Аденоїди” – це діагноз

На сьогоднішній день аденоїди розглядають як фізіологічну захисну реакцію одного з органів імунної системи, яка спеціалізується щодо патогенної мікрофлори верхніх відділів респіраторного тракту (Пухлік, 2016). Збільшення глоткового мигдалика в переважній більшості у дітей є абсолютно нормальною фізіологічною відповіддю імунного органу на постійну стимуляцію вірусів та бактерій. Розташування мигдалика в найбільш критичній зоні антигенного впливу інфекційної природи формує імунний бар’єр слизових оболонок, чим відіграє дуже важливу роль.

Міф 2: Запалення “аденоїдів” має завжди інфекційний характер

Цей міф дуже поширений як серед пацієнтів, так і в професійному лікарському колі. Часто можна почути, що запалення “аденоїдів” – це пряме показання до призначення антибіотиків. Насправді існує безліч причин запалення, проте найбільш недооціненим фактором є алергічний. Клінічно дуже складно відрізнити аденоїдит бактеріальної природи від алергічного, адже алергічний чинник також викликає свербіж, чхання, слизові виділення з носу, стікання слизу по задній стінці глотки, утруднення носового дихання. На допомогу приходить огляд за допомогою риноскопу: при інфекційному — виділення в’язкі, слизово-гнійні, застійні, а при алергічному — прозорі, слизові; можна на власні очі побачити “аденоїди” – оцінити розмір, колір, симетричність.

аденоидит лечение дети

Міф 3: “Аденоїди” потрібно лікувати імуностимуляторами

Це дуже небезпечний міф. Як правило, батьки дитини стверджують: Часто хворіє — отже, імунітет погано “працює”. При цьому ніхто не замислюється над тим, що збільшений мигдалик — свідчення добре працюючого імунітету. Таким чином, вживання імуностимулятору може призвести до негативних та непередбачуваних наслідків, до значного збільшення “аденоїдів”.

Міф 4: Дитина “переросте аденоїди”.

Правда лише в тому, що “аденоїди”, як правило, зменшуються після 11-13 років. Проте тривала відсутніть носового дихання, викликана гіпертрофією носоглоткового мигдалика, формує деформацію верхньої щелепи та викривлення верхніх зубів – “аденоїдне обличчя”, хронізацію запального процесу в носі та приносових пазухах, розумову відсталість тощо.

Аденоиды

Міф 5: Єдиний метод лікування — хірургічне видалення

Аденотомію слід виконувати лише за наявності чітких показань. Згідно з рекомендаціями Американської академії педіатрії показаннями до аденотомії є:
1)Обструктивні симптоми — апноє сну і хронічне дихання через рот
2)Періодичний або постійний отит у дітей у віці 3-4років і старше
3)Періодичні або хронічні риносинусити.

Ще одним підводним каменем аденотомії є її виконання при алергічному аденоїдиті, що може призвести не тільки до рецидиву захворювання, а й до істотного обтяження алергічної реакції.

Дорогі батьки, знаючи, де знаходяться “аденоїди” у дитини по фото і як вони виглядають, не намагайтеся їх самостійно визначити. Діагностика цієї серйозної і дуже небезпечної патології вимагає професіоналізму. Тільки лікар отоларинголог з відповідним обладнанням здатний дати правильну оцінку стану захворювання і призначити правильне лікування. Пам’ятайте, що ваша турбота про власну дитину, дотримання всіх правил гігієни, режиму харчування і сну, а також проведення оздоровчих процедур, вбережуть вашого малюка від розвитку цієї патології. Сподіваюся, вище викладена інформація буде вам корисною.

До нових зустрічей=)



Записатись на прийом до лікаря

Ваша заявка прийнята. Наш менеджер зателефонує вам найближчим часом.